Сіроманець був комендантом станичного табору “Камелот”

З 3 по 10 липня поблизу с. Розлуч Турківського р.н відбувся табір станиці Красне «Легенди Камелоту». У таборі взяло участь 37 юнаків та юначок із яких троє з станиці Новий Яричів та двоє із станиці Ужгород  левову долю учасників звісно ж складали пластуни станиці Красне .

За легендою пластуни вирушили на пошуки залишків величного замку Камелоту де знайшли скриньку відкривши яку не відома чарівна сила перенесла всіх у часи короля Артура. Де кожен юнак був покликаний на службу королю у загонах доблесних Лицарів Справедливості.

В перший день табору почалось активне розтаборування та знайомство між учасниками. На таборі кожен виконував свою певну роль – відповідно до легенди табору: комендант – король Артур (Гостровух Назар Домбровецький), бунчужний – сер Ланселот, писар – Гвіневра, виховники – лицарі круглого столу, котрі зібрали загони військ короля( гуртки). Також, таборовики мали цікаву гутірку з історії середньовіччя, ставили оборонну браму, випробовували сили у бої мішками на “конях” та перетягуванні каната.

З пятниці на суботу відбувся нічний алярм на якому церемоніально відкрили основну вежу камелоту “браму” та зустрічали гостей інструкторів. Сам король Артур разом із своїми лицарями зустріли гостей та супроводжували їх до нашого Камелоту, де їх привітно зустріли таборовики. Та на цьому суботні сюрприз не завершився – до Камелоту завітали друзі короля Артура, лицарі з «Ордену Паладинів». Андрій та Юліан розповіли учасникам багато цікавого стосовно історії розвитку лицарства , лицарських обладунків, показали майстер клас з історичного фехтування , та побавилися із юнацтво ігри притаманні для епохи лицарства. Пізніше, кожен бажаючий міг себе випробувати в бою, показати свою вправність. Цей день для учасників став хрещенням вогнем та посвятою мечем. На завершення суботнього дня, юнацтву була організована Купальська ватра, на якій дівчата вдягали стрічками «мареноньку», а хлопці палили «Купайла». Церемоніали супроводжувались українськими народними піснями. В кінці ватри дівчата кидали хлопцям через вогонь свої вінки. Після цього довго лунали розмови : «Чий то я вінок зловив?» чи « Він мій майбутній наречений!!!!».

В неділю вранці всі мали спільну молебень у церкві с. Розлуч, після якої продовжились цікаві ігри. Святковим подарунком для учасників стали смачні вареники від проводу. Кожен посмакував варениками досхочу. Звичайно, у таборі був день самоврядування, благодатний час, коли учасники могли показати свій провідницький хист.

Останній день був дуже насиченим, оскільки після сніданку діти мали захоплюючу мандрівку до витоку річки Дністер, де мали змогу насолодитись красою українських Карпат, а в другій половині дня брали участь у тернівці, яка мала на меті перевірити набуті знання та вміння учасників. Між веселими забавами, таборовими роботами та гутірками, майстеркласами по легенді учасники мали різноманітні гутірки по практичне пластування, народознавствству, медико-санітарній підготовці

Швидко спливає час і ось, настала мить прощальної ватри, на якій всі пізнали своїх таємних друзів, висловили подяки виховникам та всьому проводу і пустили прощальну іскорку. Король Артур і його лицарі круглого столу впродовж таборування плекали юнацький гарт і силу духа у таборовиків, розвивали лицарські доблесті власним прикладом. Загалом, діти весело провели час і дізнались багато нового. Особливо, цьогорічний табір запам’ятається всім «вітальними сигналами» поїздів та електричок та теплими обіймами пластових друзів.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *