Рада Канадських Сіроманців

Беручи до уваги, що канадська стежа Сіроманців ще досить мала, важко сказати, чи ця рада була «великою» чи «малою». Зазвичай наші малі ради мали радше розваговий характер, іноді навіть обходилися без одностроїв і в них нераз брала участь лиш частина стежі. Великі ради мали вповні діловий характер і були повні церемоній.

То що сказати про раду, в якій брали участь два Гостровухи, один Куцохвостий і один Вовк, але всі були в одностроях і наради були наскрізь ділові. То може таки була це велика рада ще малої канадської стежі. Врешті, всі великі справи починаються з малого.

Отже 16 серпня 2015 р. зібралися в едмонтонській домівці Пласту гостровухи Андрій Хіхловський і Юліян Тетеренко (кавалер Бронзового Хреста за рятування життя потопаючого), куцохвостий Степан Лазурко і вовк Андрій Горняткевич на раду, якою провадив С. Лазурко. Кожен присутній докладніше оповів про себе, і ми поділилися діловодствами: С. Лазурко – стежовий, А. Хіхловський – писар, Ю. Тетеренко – скарбник і А. Горняткевич – в.о. тата куцих і хронікар.

У 2016 р. в Альберті розпочнеться святкування 125-річчя поселенння українців у Канаді, й у зв’язку з тим тут відбудеться ЮМПЗ, що почнеться в музеї просто неба «Село спадщини української культури», а тоді за пробами табори юнацтва в Скелястих горах. При поважному професійному досвіді С. Лазурка в кухонній справі, наша стежа може занятися харчуванням пластунів на цих святкуваннях у «вовчій кухні».

Оскільки наше плем’я має видавничу традицію, А. Хіхловський пропонував видавати листівки для едмонтонської станиці – першу до Дня Пласту, в якій будуть описи таборів УПН і УПЮ минулого літа, другу до «Свічечки» про працю станиці від Дня Пласту і третю – на Свято Весни – з даними про надходячі табори.

пл. сен. кер. Андрій Горняткевич СМ, Банячник

 

Як новаки таборували “Під крилом Янгола”

І бешкетні, і завзяті
Діти сонця і весни –
Українські Янголята –
Це разом із вами ми!

В цьому році Окружний новацький духовний табір “Під крилом Янгола” привітно зустрів у своїх стінах чоловічий Гошівський греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого, заснований ще в 1570 р. Весь час нас оберігала Чудотворна ікона Гошівської Божої Матері, яка з найдавніших часів була славною на всю Галичину. До сьогодні тисячі людей ходять на прощу на Ясну Гору, щоб поклонитися і помолитися до Богоматері .

Табір тривав цілий тиждень, з 20 по 27 липня. Відвідали його 35 учасників з Сокаля, Двірців, Дрогобича, Красного та Львова. Протягом цього часу кожен знайшов собі нових друзів, проявив лідерські якості та переборов свої страхи.

Дуже цікавою і захоплюючою була таборова програма. За основу були взяті історії зі Старого Заповіту. Кожен день починався зі спільної молитви і до вечора нас супроводжували біблійні повчання. Також діти мали змогу відчути себе на місці героїв, проявити свій акторський талант, показати свої мистецькі здібності та відчути всі ті емоції на собі, які проходили старозавітні постаті. Усі учасники старалися проявити себе якнайкраще. Показати всю свою силу, мудрість, сміливість та основи моралі християнської віри. Майстерки, співи, запальні танці, веселі та спортивні теренові ігри, вогники залишились в серцях у кожного з нас. Таборова програма була складена таким чином, що діти мали змогу здобути вмілості: « Вівтарний дружинник» – для хлопців, «Богуславна» – для дівчат. Хлопці мали змогу перевірити свої знання на практиці, прислуговуючи у церкві. Також здобувалися вмілості «Лікар/Лікарка» – для новаків, «Перша медична допомога» та «Одне перо» – для юнаків. Ці знання знадобляться кожному у різних ситуаціях, з якими людина може зіткнутись у житті.

Незабутніми та мальовничими були таборові мандрівки. «Карпатський трамвай» показав нам рідний край. Ми милувалися чарівною природою: горами, річками Мізунькою та Свічею, Мізунськими водоспадами, вгамували спрагу водою з гірських джерел. На мандрівці Скелями Довбуша ми відчули, ніби досі гуляє дух сміливих карпатських опришків, що за легендами часто бували тут на чолі зі своїм ватажком Олексою Довбушем. А запам’яталася тим, що кожен з дітей міг спробувати себе у ролі вершника, прокатавшись на конях. Також ми відвідали Гошівський жіночий монастир Різдва Пресвятої Богородиці сестер Пресвятої Родини, на території якого діти мали змогу пограти в футбол та показати свої вміння з пішохідного туризму. Основний провід табору прийняли комендант Володимир Процюк СМ, заступник коменданта по програмі Галина Матвіїв ПС, бунчужний Євген Матвіїв СМ, писарі Ільницька Віталія та Демидонт Ірина, інтендант Наталя Глюз ПС.

«Табір пройшов, настав happy end», ось і закриття, нагородження учасників, розкриття таємниці першунів табору, якими стали Садовий Тадей зі Львова та Вісьтак Юлія з Дрогобича. Пакуючи свій наплечник, кожен з учасників згадував найкращі моменти в таборі. Закінчився відпочинок в окружному новацькому духовному таборі, але через рік стіни монастиря знову покличуть нас, щоб продовжити розпочату історію творення таборової легенди.

Провід табору висловлює щиру подяку усім, хто долучився до організації табору, а також спонсорам, які допомогли зробити табір кращим. Окрема подяка Кінній Реферантурі Пласту, яка вносить свій внесок у розвиток кінної спеціалізації у новацтві і цього року посприяла можливості провести короткі навчання верхової їзди для новаків на таборі, а також крайовій і окружній пластовим старшинам за надані ресурси табору, відділу освіти Сокальської РДА за допомогу у транспортному перевезенні учасників табору.

Автори: пл.розв. Ільницька Віталія
пл. розв. Демидонт Ірина

Сіроманець був комендантом табору “Перо Білохвоста 2015”

14 серпня 2015 року завершив свій «політ» виховно-вишкільний табір осередку Хирів «Перо Білохвоста 2015», який відбувався в урочищі «Під замком Гербута» поблизу с. Тарнава Старосамбірського р-ну Львівської області. Зважаючи на 150-ту річницю з дня народження Митрополита Андрея Шептицького у перші дні таборування юнаки та юначки здійснили паломництво у Добромильський монастир, в якому Блаженний Андрей розпочинав свою душпастирську діяльність, де помолились на Святій Літургії, а також, з дозволу отців-монахів, відвідали келію.

Військово-практичний вишкіл у древньому замку Гербута включав скелелазіння та стрільбу з пневматичної зброї. Різноманітні квести, теренівки, дні самоврядування, мистецько-фольклорний захід «Українське весілля» та решту елементів програми проходили весело, цікаво та завзято.

На завершення табору провід організував показ українського фільму «Поводир» у кінотеатрі м. Хирова, після перегляду якого учасники, а разом з ними і місцеві жителі з міст Хирова та Добромиля мали змогу поспілкуватись з головним героєм фільму пластуном Антоном Гріном.

Комендант Вовк Олесь Терлецький

Сіроманці провели станичний Табір УПН «Школа Пригод Малого Вовчика»

Табір! Готуйсь! Ау-у-у!!!

Так розпочинався таборовий день Станичного Новацького Табору «Школа Пригод Малого Вовчика», яке проводила Станиця Бучач. Табір проходив на території Колегіуму «Знамення» в с. Зарваниця, Теребовлянського району, Тернопільської області.

З 11 – 19 червня 2015 р.Б. Бучацьке новацтво разом із своїми виховниками та проводом на чолі комендантом братчиком Ведмедем в особі пл.сен.пр. Володимира (о.Елевтерія, ЧСВВ) Геншляка, СМ і братчика бунчужного пл.сен.пр.Володимира Зазулі, СМ та «нічної» пташки сестрички писаря ст.пл. Оксани Білявської, перебували у славетні Школі Пригод Малого Вовчика. Справді діти кожний день переживали свою особисту таборову пригоду. Кожна година була чітко з планована і заповнена різними майстерками, іграми та теренівками, танцями – бансами, вмілостями, мандрівками до лісу і до Теребовлянського замку. Ні хвилиночки вільного часу, лише після обідня тиша та нічний відпочинок.

Для когось це був перший новацький табір, а для когось другий, як не прикро, а для когось і останній, а дальше розпочнеться юнацьке пригодницьке життя. Тому встигай і насолоджуйся пригодами. Так як діти трошки звикли до «панельного» життя у своїх лігвах, а школа Малого Вовчика – це справді не комфортабельний готель. Діти вчилися порядку і дисципліни, а також взаємного життя в спільноті. Мешкаючи у справжньому лігвиську разом із малими лісовими мешканцями: Вовчицями, малими ведмедями – Грізлі, небесними Ластівками та невгамовними Блискавками. Ці останні справді були на «електризовані», бо їх було мало, але чути на цілий табір.

Кожний таборовий день закінчувався тихеньким «храпом» у своїх ліжечках, але приходив Вовчик (у вигляді Виховників), до кожної дитини і робив точкування у вигляді різнокольорових вовчих лапок над кожною дитиною, оцінюючи її старання і поведінку.

Якщо чесно, то час пройшов швидко, новацтву було сумно полишати табір, бо в таборі вчать жити разом і допомагати один одному.

У їхньому житті це табір зостанеться дійсно гарним проведеним часом із користю та відпочинком, а також, наскільки він чи вона ввічливі, витривалі, дисципліновані, слухняні та сильні духом.

Табір, розхід! Ау-у-у!!!

 Братчик Ведмідь

Відбулась Велика Рада Сіроманців

Велика Рада Плем’я відбулася від 31 липня до 2 серпня 2015 на посілості «Тризуба» біля Філаделфії.  Участь взяло 20 Сіроманців.  Рада почалася в п’ятницю товариської зустрічі.  В суботу вранці Племінний Юрій Годованець відкрив Велику Раду Сіроманським гімном та кличем «Аву!».  Опісля Племінний Провід  перевів  надання племінного признання Вовкам А. Зваричу, Х. Бею, П. Гадзевичу, А. Лесюку та Ю. Гайді.

Плем’я відзначило Героїв, які віддали життя в боротьбі за Батьківщину однохвилинною мовчанкою.  Предсідником Ради вибрано Вовка Мирона Баб’юка, а писарем Вовка Павла Гадзевича.  Племінний прочитав привіт від Української Стежі.  Під час Ради  два Куцохвості: Матей Ловелл та  Олесь Пілецький, стали Вовками;  два кандидати Адріян Галяревич та Марко Мулик стали Гостровухами. Плем’я зростає! З недавно зголошеними  кандидатами в Україні, США, та Аргентині,  число Сіроманців доходить до дев’яносто.  Хронологічна листа вовків майже закінчена та апробована Стежами.  Від тепер кожний новоіменований Вовк одержить своє порядкове число. Вовк Андрій Зварич докінчує працю на «Довідником».  Сподіваємося невдовзі будемо могти розіслати його членам Плем’я. Усі правила подані в «Довіднику№  як наприклад атрибутика, вимоги прийняття, переходу зі ступеня на ступень, обов’язки членів і тим подібне буде правосильним як подано в «Довіднику».

Знайшли час і на відпочинок, під час якого  сеніори грали так званий «вифл-бол» проти старших пластунів.  Помимо завзятої боротьби, старші пластуни побороли сеніорів вислідом 9:6.  А ввечері була ватра, під час якої Вовк Юрій Клюфас розповів опис очевидця про нещасливу мандрівку нашого патрона Андрія Гарасевича.

В 10:30  вечора Племінний закрив Раду  пластовим кличем «СКОБ» та Сіроманським «Аву!».  Опісля присутні відспівали «Сіріли у Сумерках» та  «Ніч Вже Йде».

Написав Жі-Жі