Сіроманцям – 58!

З днем народження, побратими!Дорогі  побратими-сіроманці  США, Канади, Польщі та  України!

В історії  Великого Племени “Сіроманці”, поширеного по чотирьох краях, сьогодні – важлива  і пам’ятна дата. Ніби зовсім недавно  зійшлися у Ню Йорку члени  юнацького гуртка “Чорні коти”, які саме перейшли в УСП, для того, щоби створити курінь старших пластунів. Так і постали “Сіроманці”. Від того дня – 28 березня 1952 року –нині минає 58 років.

Вітаючи кожного з Вас із  цією нашою славною датою, бажаю  сил і наснаги для здійснення задумів, невичерпної енергії для пластової і позапластової праці, усіляких гараздів Вам та Вашим родинам.

Пісні з Сіроманської платівки “На крилах мрій” відтепер можна послухати на нашій сторінці

Обкладинка плити "На крилах мрій"Шановні відвідувачі нашої сторінки!

Відтепер Ви зможете ще ближче познайомитись з творчістю нашого куреня! У розділі “Вовча торба” ми представляємо Вам Сіроманські пісеньки з платівки “На крилах мрій”, яку видано спільними зусиллями нашого товариства у 1967 році. Тут кожен знайде щось цікаве для себе, адже мелодії та ритми танго, вальсу, болєро чи бостону, не зможуть залишити байдужими нікого!

Ми попросили поділитися своїми спогадами про те, як писалися пісні та видавалась платівка незмінного Сіроманського композитора – Вовка Юрія Годованця, який написав музику до усіх пісень, що записані на платівці. Нижче подаємо його розповідь:

Брати Капранови: “Будь-які активні зусилля із формування світогляду молодих є дуже важливими”

Брати КапрановиУвечері другого дня ХІІ Крайового Пластового з’їзду під час „Сіроманського вогника” відбулася зустріч делегатів з’їзду із популярними українськими письменниками і видавцями братами Капрановими. Під час цієї зустрічі піднімалося багато питань, які стосувалися як сучасного життя в Україні, так і її майбутнього, яким, як відомо, є сучасна українська молодь. Нижче подаємо інтерв’ю із письменниками.

За своє життя вам довелося мешкати у різних місцях України та за кордоном – на Миколаївщині, у Москві, у Києві. Але попри все це ви маєте яскраво виражений український світогляд.  Скажіть, що допомогло вам його зберегти?

“Сіроманський вогник” – нова традиція, що народилася в часі пластового з’їзду

Брати Капранови на Вогнику. Фото П. ЗадорожногоСеред креативних проектів, які ініціює та організовує Українська Стежа 29 куреня УСП-УПС, тепер буде ще один: Вогник, який так і називається – Сіроманський.

В часі ХІІ Крайового пластового з’їзду, а якщо більш точно – 20 лютого, відбулася імпреза, яка зібрала  у дружньому колі ледь не усіх делегатів цього поважного форуму. Ідею проведення «грандіозної забави» із назвою «Сіроманський вогник» подав за декілька тижнів до початку з’їзду пл. сен. Сергій Летенко, СМ. І закрутилося колесо підготовки заходу. Хтось готував запрошення і афіші, хтось займався підготовкою солодкого столу, інші побратими розмірковували про виконавців та музичні номери, а ініціатор вогника взяв на себе найбільш поважну місію – запрошення головних гостей свята відомих письменників та видавців братів Капранових.

В часі Крайового З’їзду «Сіроманці» провели дочасну раду

Сіроманці на КПЗ19-21 лютого, в часі ХІІ Крайового  пластового з’їзду, що відбувався  у Києві, Українська стежа «Сіроманців»  провела дочасну Раду. Її необхідність  була зумовлена тим, що для  нагального вирішення назбиралося  майже два десятки різноманітних питань.

Зустріч у столиці викликала серед  членів куреня неабиякий інтерес, про що засвідчила присутність. Шістнадцять учасників Ради – це найбільше число з часу створення Української стежі. З Підкарпатської зграї прибули Євген Матвіїв, Олександр Терлецький, Іван Спринь, Павло Лабінський, Петро Борис, Мар’ян Винар та Юрій Леськів; зі Степової – Сергій Летенко, Борислав Ларін, Дмитро Колесник, Юрко Задерака, Роман Бдайцієв та Андрій Гарбузюк; з Подільської – Сергій Юзик. Приємним моментом для усіх стала участь у Раді ст. пл. Ігоря Горківа з Польщі. Хоч і не був учасником Сіроманської зустрічі Володимир Федорак – єдиний представник Карпатської зграї, все ж і він мав гарну нагоду коротко поспілкуватися з побратимами. Друг Володимир став учасником з’їзду лише в перший його день. У передобідньому засіданні він звітував як член уступаючого проводу.