Відзначення 60-ліття “Сіроманців” розпочалося у Львові

28 березня минає 60 років відтоді, як у Нью Йорку з юнацького гуртка «Чорні коти», члени якого саме переходили в УСП, постав славний курінь «Сіроманці» (згодом – Велике Плем’я «Сіроманці» ім. А. Гарасевича: 29 курені УСП-УПС). З того моменту чимало збігло часу… Сіроманці виявили себе в Пласті активними виховниками та інструкторами, провідниками різних рівнів (від станичного до міжкрайового), авторами книг та редакторами періодичних видань, видавцями. У громадському житті чи у професійній діяльності теж не раз було чути про вагомі здобутки того чи іншого Сіроманця.

Безперервна діяльність у США, Канаді, у певний період – в Бразилії, зі здобуттям Україною незалежності поступово перейшла в Україну, а віднедавна і в Польщу. Майже два десятки років Сіроманці вже на рідних теренах примножували славу цього Великого Племені, віддано працюючи для Пласту та поза організацією для користі Української Справи.

Мандрівка в історію

Теплим і погожим видався вівторок 20 березня 2012 року. В цей день дівчата з гуртка «Едельвейси» що в місті Хирові Старосамбірського району вирушили у заплановану мандрівку. Час подорожі було вибрано не випадково, інтригувала уяву й мета: віднайти місце розташування криївки УПА. Передісторія почалась на початку лютого, коли на сходинах гуртка, під час гутірки, пластунки дізнались про подію 60-ти річної давності, яка сколихнула околиці міста і мала широкий резонанс.

А події були такі. В кінці березня 1952 року військами НКВС, каральною організацією сталінського режиму, було запеленговано рацію вояків УПА, яка знаходилась на захід від м.Хирова в урочищі «Смолятина». Стягнувши силу-силенну війська і оточивши місце ймовірного сховку бандерівців енкаведисти почали наступ. Канонада тривала близько доби, проти наших хлопців задіяли літак та важкі міномети. З розповідей очевидців в цьому бою загинуло понад сорок більшовиків. Але найнеймовірніше було те, що всі п’ятеро упівців які знаходились в криївці, зуміли спровокувати перестрілку карателів між собою, і в цей час живими і неушкодженими вийти з оточення.

Курінь УПЮ, незмінним зв’язковим в якому – Сіроманець, відзначив 15-річчя з часу заснування

Юнацький курінь ім. засновника Пласту д-ра Олександра Тисовського засновано у Самборі (Львівщина) 12 лютого 1997 року. У той час до його складу входили три гуртки, виховниками яких були старші пластуни Юрій Леськів, Ігор Боровський та Назар Праць. Швидко промайнув час, і ось цього року тисовцям виповнилося вже 15 років. З цієї нагоди у залі Самбірської гімназії 10 березня зійшлися теперішні юні члени куреня (представники гуртків «Мустанги», «Білі тигри» і «Соколи»), а також гості – юначки куреня ч. 32 ім. Олени Кульчицької, станична пластова старшина.

Пл. уч. Степан Куцик розповів учасникам свята про історію куреня, про усіх курінних, першим з яких був пл. розв. Ігор Шийко. Референт УПЮ і колишній курінний ст. пл. прих. Тарас Щепаняк згадав усіх скобів, вихованих в курені, а це: Олексій Микитко, Володимир Карпінець, Іван Спринь, Іван Сороківський (який, юнакуючи в тисовцях, другим в Україні був іменований скобом-гребцем) і, власне, він – Тарас Щепаняк.

Сіроманці Метропольної Стежі провели Малу Раду

11 лютого 2012 року в м. Вашингтон відбулася зустріч Сіроманців. Це була друга Мала Рада старших пластунів Метропольної Стежі під проводом заступника курінного УСП – ст. пл. гетьм. скоба Андрія Зварича, СМ. На Раду з’їхалися Вовки: Андрій Зварич, Христофор Бей, Павло Гадзевич, Стефан (Аньо) Лесюк, Гостровух Шеймис Келегер, а також кілька кандидатів: Андрій Піхурко, Юліан Гайда, Данило Вейлен, Андрій Дидун, Стефан Лазурко, Андрій Товстюк.

Раду відкрив Вовк А. Зварич, СМ пластовим кличем СКОБ і Сіроманським кличем «Авуууу!» о 13.30. Предсідником Ради одноголосно обрали Вовка Х. Бея, СМ, а писарем – Вовка П. Гадзевича, СМ.

День пам’яті Т. Г. Шевченка

9 березня – день народження генія українського народу – Тараса Шевченка. 198 років з дня народження Тараса минуло, а його пам’ятає не лише кожен українець, а й багато хто з іноземців. Але знати тільки ім’я та прізвище замало, оскільки дана творчість – невичерпне джерело натхнення.

Сихівські пластуни відзначили Шевченківські дні в тісному колі і затишній атмосфері в Сихівській домівці. Програму проводили самі ж юнаки, але не без участі виховників (комендант – ст.пл.скоб Павло Лабінський, СМ). В програмі – обговорення біографії Шевченка та перегляд відеоролика «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»; виступ на бандурі та вивчення пісні «Думи мої…» під акомпанемент бандури (Таня Зрада); декламування творчості, цікаві конкурси та вікторини.