У м. Жовква відбувся Кваліфікаційний Вишкіл дійсного членства Львівської округи ч. 18

Особливістю даного вишколу стало те, що 2-є сіроманців брали в ньому активну участь – це Вовк Петро Борис, СМ, який був інструктором та Гостровух Віталій Харук, який був заступником коменданта, інструктором та бунчужним на 1-у дні вишколу і практично відповідав за технічну частину проведення даного вишколу у м. Жовква, де до речі народився і проживав Начальний пластун Любомир Романків, СМ.

Суботнього сонячного ранку (24 березня) всі зголошені учасники КВДЧ разом із проводом вирушили на вишкіл, перший етап якого проходив у Жовкві. Старовинне місто з історією, яка сягає кінця XIV ст., зустріло нас привітно. Затишна атмосфера, майже як домашня, сприяла активній співпраці та обміну досвіду між проводом та учасниками.

Вишкіл був проведений для прихильників УСП без пластового досвіду перебування в УПЮ, а також для молоді м. Жовква, яка виявила неабияке зацікавлення Пластом. Учасниками вишколу стали не лише пластуни та прихильники Пласту з Львівської округи (Дрогобич, Мостиська, Сколе), а також виявили бажання стати дійсними членами Пласту пластуни із станиці Бережани, Рівне, Івано-Франківськ. Загалом вишкіл об’єднав 15 веселих, сумлінних та креативних учасників.

Вітання від Племінного Вовка з нагоди 60-ліття Племени Сіроманців

Дорогі Друзі Сіроманці!

Цего року минає шісдесять літ від часу як повстало Велике Плем’я «Сіроманці». Протягом тих 60-ть літ воно зросло і розвинулося. Члени Плем’я вложили багато корисної праці для добра громади і Пласту. В один час дві-третіх наших членів служили юнацькими виховниками. Окрім того, Сіроманці були зв’язковими, кошовими, станичними, був серед нас і крайовий комендант пластунів, референт уладу старших пластунів, ми були редакторами одноднівок та інших періодиків, включно з позицією Начального Пластуна. Можна зовсім сміло сказати, що наше Плем’я доклало свою скромну цеголку до розвитку Пласту.

З гордістю вітаю Вас, Побратими Сіроманці, з цим немаловажним ювілеєм нашого Плем’я. Водночас закликаю кожного з Вас продовжувати цю традицію відданості для Пласту та Плем’я, започатковану шістдесят років тому, бо тільки тоді ми зможемо дальше розростатися та бути цільною одиницею в пластовій організації.

Відзначення 60-ліття “Сіроманців” розпочалося у Львові

28 березня минає 60 років відтоді, як у Нью Йорку з юнацького гуртка «Чорні коти», члени якого саме переходили в УСП, постав славний курінь «Сіроманці» (згодом – Велике Плем’я «Сіроманці» ім. А. Гарасевича: 29 курені УСП-УПС). З того моменту чимало збігло часу… Сіроманці виявили себе в Пласті активними виховниками та інструкторами, провідниками різних рівнів (від станичного до міжкрайового), авторами книг та редакторами періодичних видань, видавцями. У громадському житті чи у професійній діяльності теж не раз було чути про вагомі здобутки того чи іншого Сіроманця.

Безперервна діяльність у США, Канаді, у певний період – в Бразилії, зі здобуттям Україною незалежності поступово перейшла в Україну, а віднедавна і в Польщу. Майже два десятки років Сіроманці вже на рідних теренах примножували славу цього Великого Племені, віддано працюючи для Пласту та поза організацією для користі Української Справи.

Мандрівка в історію

Теплим і погожим видався вівторок 20 березня 2012 року. В цей день дівчата з гуртка «Едельвейси» що в місті Хирові Старосамбірського району вирушили у заплановану мандрівку. Час подорожі було вибрано не випадково, інтригувала уяву й мета: віднайти місце розташування криївки УПА. Передісторія почалась на початку лютого, коли на сходинах гуртка, під час гутірки, пластунки дізнались про подію 60-ти річної давності, яка сколихнула околиці міста і мала широкий резонанс.

А події були такі. В кінці березня 1952 року військами НКВС, каральною організацією сталінського режиму, було запеленговано рацію вояків УПА, яка знаходилась на захід від м.Хирова в урочищі «Смолятина». Стягнувши силу-силенну війська і оточивши місце ймовірного сховку бандерівців енкаведисти почали наступ. Канонада тривала близько доби, проти наших хлопців задіяли літак та важкі міномети. З розповідей очевидців в цьому бою загинуло понад сорок більшовиків. Але найнеймовірніше було те, що всі п’ятеро упівців які знаходились в криївці, зуміли спровокувати перестрілку карателів між собою, і в цей час живими і неушкодженими вийти з оточення.

Курінь УПЮ, незмінним зв’язковим в якому – Сіроманець, відзначив 15-річчя з часу заснування

Юнацький курінь ім. засновника Пласту д-ра Олександра Тисовського засновано у Самборі (Львівщина) 12 лютого 1997 року. У той час до його складу входили три гуртки, виховниками яких були старші пластуни Юрій Леськів, Ігор Боровський та Назар Праць. Швидко промайнув час, і ось цього року тисовцям виповнилося вже 15 років. З цієї нагоди у залі Самбірської гімназії 10 березня зійшлися теперішні юні члени куреня (представники гуртків «Мустанги», «Білі тигри» і «Соколи»), а також гості – юначки куреня ч. 32 ім. Олени Кульчицької, станична пластова старшина.

Пл. уч. Степан Куцик розповів учасникам свята про історію куреня, про усіх курінних, першим з яких був пл. розв. Ігор Шийко. Референт УПЮ і колишній курінний ст. пл. прих. Тарас Щепаняк згадав усіх скобів, вихованих в курені, а це: Олексій Микитко, Володимир Карпінець, Іван Спринь, Іван Сороківський (який, юнакуючи в тисовцях, другим в Україні був іменований скобом-гребцем) і, власне, він – Тарас Щепаняк.