Цього року «Пласт» відзначав 100 років від заснування. Не так багато організацій, яким вдалося проіснувати стільки років. Про «Пласт» кожен чув і більш-менш уявляє собі, чим він займається. Для багатьох – це просто бігати по лісі, спати в наметах, грати, розпалювати вогнища, співати, проводити змагання. Але все це – лише засоби, які «Пласт» використовує у своїй діяльності. Це не мета, а шлях, яким до мети йдемо, бо суттю «Пласту» є виховування.
Як «Пласт» хоче виховати людину? Варто подивитися, хто за тих сто років пройшов пластову школу, кого «Пласт» дав Україні, діаспорі і світові. Патріарх УГКЦ Любомир Гузар, єпископ УГКЦ, ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк, зарахований до слави винахідників США науковець Любомир Романків, радник багатьох президентів Богдан Гаврилишин. крім них, у пластових рядах були учасники І і ІІ Світових воєн (від рядових членів військових структур до їхніх керівників), науковці, культурні, політичні, громадські діячі, дипломати, лідери українських громад, люди, які роками підтримували й розвивали українське життя в діаспорі, які відбудовують Україну. Перелік можна вести далі, називаючи прізвища, професії, титули, досягнення й заслуги. Для всіх цих людей спільним є одне – пластова ідея. Вони завжди казали, що ключ до успіхів вони знайшли саме в «Пласті».