Відбулася Мала Рада Української стежі Сіроманців

20-21 вересня 2014 року в столиці України на базі відпочинку «Вимпел» відбулася чергова Мала Рада Української стежі Сіроманців. На важливі щорічні сходини з’їхалися представники Подільської, Степової та Підкарпатської зграй, чисельність вкотре перевершила всі попередні ради.

Рада в теперішній складний для України час  була надзвичайно важливою, адже наше братерство об’єднує Сіроманців зі Львова, Тернополя чи Києва, а також Слов’янська, Краматорська і Донецька. І жодна географічна розрізненість не заважає служити ідеалам куреня, Пласту і Україні.  Було надзвичайно приємно спостерігати братні роздуми та бесіди між Сіроманцями, серед яких були і ті, що воювали на Сході і ті, хто тепер своєю працею відбудовують знищені міста і села.

Протягом першого дня праця видалася плідною і продуктивною. У дружньому колі заслухали звіти уступаючого проводу стежі та зграйових. Розглянули виховну та адміністративну працю членів куреня та їх участь у різних таборах, як в краю, так і за межами – Аргентина, США. Важливими були і інші точки програми Ради – стратегічне планування на наступні три роки, яке пройшло у формі цікавої дискусії, видавничі проекти, заходи протягом року.

До куреня прийнято нових членів: Миколу Вайду, Андрія Семерака, Андрія Леськіва та Вадима Овчаренка. В пообідній час Рада поспілкувалася зі Стежовим Аргентинської стежі Юрком Назариком.

Вечірня програми ради стала ще цікавішою, а для деяких Сіроманців особливою і пам’ятною. Перш за все, до товариства доєднався Гостровух Ромко Пукач, який служить в Українському війську, і виконуючи службові обов’язки в Києві, знайшов час для того, аби на вечір заскочити на Раду. Зворушливо було побачити нашого Ромка у військовій формі та Сіроманській беретці. Опісля відбулося іменування на найвищий ступінь у курені – Вовк. Його здобули Назар Кудлик, Дмитро Осипчук, Володимир Посівнич, Олесь Терлецький, Руслан Рябокінь, Назар Домбровецький. А друзям Володимиру Зазулі, Роману Пукачу, о. Елевтерію (Володимиру Геншляку) підвищено попередній ступінь – тепер вони Куцохвості.

День традиційно завершився захоплюючою ватрою, яка наповнилася пластовими та сіроманськими піснями, а дотепні імпрези показали як цікаво промайнув рік членів куреня. Інтригою ватри стало надання найвищого курінного відзначення, яке отримали Вовки Петро Борис, Тарас Щепаняк, Павло Лабінський, Дмитро Колесник, Руслан Рябокінь.

Недільний ранок розпочався з Богослужіння. Святу Літургію відслужив о. Елевтерій – побратим по куреню. Служба була співаною, бо частини з Літургії співали всі присутні члени куреня. Друзі спільно молилися за мир в Україні, здоров’я усіх сіроманців по різних краях, за Пласт і пластунів, за українську молодь і добро для рідного краю.

Сіроманці не могли прогавити подію, яка відбувалася в столиці – Відкриття пластового року. Відвідавши захід провели закриття Ради. Побратими роз’їхалися по своїх осередках для того, щоби у цілорічній праці втілити заплановане на Раді. А це – цікаві заходи для юнацтва та новацтва, створення нових видань, творчі ідеї.

Провід Української стежі на каденцію 2015 одноголосно обрано у такому складі:

  • Стежовий – пл. сен. праці Юрій Леськів, СМ
  • Стежовий писар – ст. пл. Руслан Рябокінь, СМ
  • Стежовий скарбник – ст. пл. гетьм. скоб Назар Кудлик, СМ
  • курінний 29 куреня УПС – пл. сен. праці Євген Матвіїв, СМ
  • курінним 29 куреня УСП – ст. пл. скоб Іван Спринь, СМ

Також, побратими довірили пл. сен. Сергію Юзику, СМ обійняти позицію основного опікуна кандидатів. Цю функцію друг Сергій сповняє багато років, адже є першим Сіроманцем Української стежі.

Руслан Рябокінь, Іван Спринь
Фото: Ярослав Семерак, Тарас Щепаняк, Петро Борис, Артем Жуков 

Відбувся окружний табір станиці Київ “Білий Камінь”

Племя_Красивих Степлер_вЗ 28 червня по 9 липня 2014 р.Б. відбувся окружний табір станиці Київ «Білий Камінь», в якому взяли участь Куцохвості Степової зграї Руслан Рябокінь та Дмитро Осипчук разом зі своїм юнацтвом підготовчого куреня ім. Володимира Великого.

12 днів прекрасного таборування юнацтво жило за легендою про чарівну «Долину Єдинорога» – «З давніх-давен ріки та соковиті трави надихали красунь на прекрасні пісні, а стрімкі скелі та міцні дуби надавали сили мужнім воїнам на безсмертні подвиги. До нас дійшли тільки спогади та перекази про могутність та багатство, працелюбство та вправність тамтешніх жителів протягом багатьох епох. Але райські щедроти древні боги давали не просто так. Життя в цій долині дозволялося лише взамін на зобов’язання перемогти печерного Циклопа. Якщо ж плем’я зазнавало поразки – воно кануло у забуття. Століття минали, а печерний Циклоп так і лишався не переможеним. Continue reading “Відбувся окружний табір станиці Київ “Білий Камінь””

У Львові відбулася чергова зустріч членів Української стежі та Метрополії

15 липня у Львові відбулася чергова дружня зустріч членів Української стежі та Метрополії. Після нещодавнього приїзду у Місто Лева друга Нестора Шуста, цього разу порівняно недовго у Львові перебував друг Ярослав Козак.

Отож 15 липня на пл. Ринок зустрілися і у приємному дружньому сіроманському колі провели час друг Ярослав з внуком Олесем Козаком, сіроманці Підкарпаття Юрко Леськів, Павло Лабінський і новий член Степовиків Богдан Швидкий зі Слов’янська.

Відбулася чергова Сіроманська зустріч в урочищі Левурда

Зліва на право: Юрій Леськів, Олесь Терлецький, Тарас Щепаняк, Богдан Швидкий, Володимир Посівнич та Назар ДомбровецькийВ ніч на 13 липня відбулася чергова Сіроманська зустріч в урочищі Левурда (Львівщина), під час традиційного окружного табору “Тінь лісу”. Її учасниками стали комендант табору Володимир Посівнич, бунчужний Назар Домбровецький, виховник Тарас Щепаняк, інструктор Олесь Терлецький, гості Ярослав Масяк, Богдан Швидкий та Юрко Леськів.

Continue reading “Відбулася чергова Сіроманська зустріч в урочищі Левурда”

Володимира Процюка іменовано на ступінь Куцохвостого

Сіроманський капелюх5 Червня 2014 р.Б. Сіроманці Підкарпатської зграї збіглися для іменування Володимира Процюка (Капітошки) та для прийняття в курінь нового кандидата Ярослава Семерака.

Іменування було дійсно довгоочікуваним, адже рішення про надання Володимиру Процюку ступеня Куцохвостого було прийняте ще восени на Курінній раді. Але як то кажуть в народі: “Треба на курінні ради їздити” і так як виконання церемоніалів іменування не можливе через Skype, тому ця процедура трішки затягнулася.

Continue reading “Володимира Процюка іменовано на ступінь Куцохвостого”