Сьогодні, 28 березня, Сіроманцям виповнюється 61!

28 березня минає 61 рік відтоді, як у Нью Йорку з юнацького гуртка «Чорні коти», члени якого саме переходили в УСП, постав курінь «Сіроманці» (згодом – Велике Плем’я «Сіроманці» ім. А. Гарасевича: 29 курені УСП-УПС). З того моменту чимало збігло часу… Сіроманці виявили себе в Пласті активними виховниками та інструкторами, провідниками різних рівнів (від станичного до міжкрайового), авторами книг та редакторами періодичних видань, видавцями. У громадському житті чи у професійній діяльності теж не раз було чути про вагомі здобутки того чи іншого Сіроманця. 

Безперервна діяльність у США, Канаді, у певний період – в Бразилії, зі здобуттям Україною незалежності поступово перейшла в Україну, Польщу, а віднедавна і в Арґентину. Тільки в Україні братерство Вовків об’єднує понад 30 пластунів. Майже два десятки років Сіроманці вже на рідних теренах віддано працюють для Пласту та поза організацією для користі Української Справи.

Пропонуємо переглянути відеопрезентацію, створену нашим побратимом Вовком Сергієм Юзиком!

Сіроманці на “Дні пластуна 2013: Роби неможливе”

Сіроманці разом з юнацтвом та новацтвом 23-24 лютого відвідали фестиваль пластової творчості “День пластуна: Роби неможливе”. Приємно, що цього року протягом двох днів можна було зустріти багато Сіроманців: Дмитра Колесника, Борислава Ларіна, Дмитра Осипчука, Ігора Лозбякова, Руслана Рябокіня, Назара Кудлика, Павла Лабінського, Євгена Матвіїва, Володимира Процюка, Тараса Щепаняка, Віталія Яцишина.

Кожен діставався до Погулянки своїм шляхом. До прикладу, шлях Степової зграї: за день до від’їзду (21 лютого) Руслан дізнався, що Дмитро Колесник їде з Києва тим же потягом. Відправившись з вокзалу (22 лютого), стало зрозуміло, що Дмитро не просто в одному потязі, а у сусідньому вагоні. Після “нічної тиші” відбулося солодке частування з нагоди дня народження голови КПС та Роберта Байдена Пауела. Вранці, вже на пероні Львова Дмитро К. отримав повідомлення, що в “залі очікування” його чекає Борислав – це було несподіванкою для всіх.

Сіроманець став королем Чорноморського балу

Чарівні звуки вальсу заполонили мене,
Закрутили у вирі запальної музики та шаленого ритму…

Ось і пролетів черговий «Чорноморський благодійний бал»…Чарівні дами, галантні кавалери, сукні, фраки, жива музика…немов повернули далеке середньовіччя у реальність.

Організатори дуже гарно постарались, адже було все: веселі конкурси, несподівані сюрпризи, фокуси вправного ілюзіоніста, смачнючий фуршет і звісно вальс, вальс, вальс…, який під звуки камерного ансамблю ще глибше проникав у душі танцюючих пар, заставляв молоді серця битись частіше. А ще танго, аргентинський народний танець, що відрізняється енергетичним і чітким ритмом, додавав жару у Палаці танцю. Все це змішалось у неповторний мікс, який залишив теплі спогади у серцях відвідувачів балу. Звісно що традиційним було обрання короля та королеви балу! Тут не обійшлось без приємних несподіванок, адже номінованими були 8 пар, в тому числі пара Володимира Процюка та Олі Фегецин, ПС.

Відбулася чергова Мала рада Української стежі “Сіроманців”

30 листопада – 2 грудня відбулися головні сходини року Сіроманців України. На Малу раду в с. Заздрість (Тернопільщина) з’їхалися побратими Підкарпатської, Степової і Подільської зграй. Друзі добиралися до місця Ради на авто, залізничним транспортом, автобусами, а друг Володимир Федорчук до місця сходин подолав майже 30 км велосипедом.

Зустріч відбулася в приміщенні монастиря сестер-василіянок, на території якого – музей-садиба патріарха Йосифа Сліпого.

Цьогорічна Рада мала декілька особливостей. З огляду на те, що побратими зібралися доволі чисельно, програма Сіроманської зустрічі нагадувала справжній стежовий форум. Окрім трьох загальних нарад, відбулися Рада Вовків, сходини (окремо) старших пластунів та сеніорів – членів 29 куреня УСП та 29 куреня УПС, святкова ватра. Інша особливість – проведення другий рік поспіль Сіроманської ради в приміщенні жіночого монастиря на теренах Поділля.